Четвер, 02.05.2024, 20:52
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Четвертий десяток

Четвертий десяток:

Готель "Франція" та скульптура його засновниці пані Прунмаєр

Спочатку готель, потім бордель, і на кінець просто дешеве кафе у аварійному стані - така коротка історія життя даного будинку, але майже через сто років готель знову став готелем. Колись занедбаний і майже зруйнований, а нині відреконструйований колишній готель "Франція" - це відгук Вінниці кінця ХІХ початку ХХ століття. Коротко про нього у статті.

Особняк Б. Львовича

Особняк заможного єврейського фабриканта Боруха Львовича, якому належав вінницький завод "Молот". Будинок збудований у 1913 році, про що свідчить напис на стелі в одній із кімнат будинку. В 1919 році на деякий час столицею України стала Вінниця, і на цей період в особняку розмістилась канцелярія головного отамана Директорії - Симона Петлюри. На даний час в будівлі розміщається обласне радіо.
P.S. За переказами старожилів, під час прокладання комунікацій на території особоняка, був знайдений горщик з грошима періоду початку ХХ століття. Три чоловіки, які його знайшли, не змогли розділити між собою останню монету з горщика і почали сваритися, чим привернули увагу "сознательных граждан" котрі заявили про знахідку в компетентні органи, які повернули скарб його законному власникові - Державі. Хепі енд:)

Київський міст

Один з трьох мостів нашого міста. Залізобетонний арочний міст, збудований в 1962 році. Приблизно на його місці до літа 1941 існував інший арочний міст (30-х років побудови), підірваний радянськими саперами котрі сплутали свої ж відступаючі війська з авангардом німецьких військ. За однією з версій вже осіню 1941 окупанти відновили міст, а при звільненні міста в березні 1944 самі ж його і підірвали, за іншою версією міст ніхто не відновлював, просто поруч спорудили пішохідний понтонний міст, що підтверджують фотографії. Про подальшу долю мосту на цьому місці відомостей немає, аж до зведення нового в 1962 році, який ви й можете побачити.

Особняк-лікарня Вілінського

Саме з цього будинку почав існвуння наш Вінницький обласний краєзнавчий музей. Серед його засновників були представники місцевої інтелігенції: художники В.Ф.Коренєв, С.І.Слободянюк-Подолян, архівіст Ю.С.Александрович, а також юрист Г.В.Брілінг, котрий присвятив музеєві майже 20 років. Першу експозицію було відкрито в травні 1919 р. на квартирі художника В.Ф.Коренєва, яка знаходилась на вул. Дворянській, в будинку Вілинського (нині вул. М.Грушевського, 30).

Меморіал загиблим у Великій Вітчизняній війні та сквер Козицького

Меморіальний комплекс героям революції, громадянської та Великої Вітчизняної війни відкрито 1958 року. Тут поховано 79 воїнів Червоної Армії. На стелі викарбувані імена 6486 вінничан, які загинули за Вітчизну в 1941—45 роках. Автори — скульптор Я.Куленко та архітектор В.Спусканюк. Перед скульптурою воїнів завжди горить вічний вогонь. За легендою до меморіалу було спеціально привезено землю з міст героїв Радянського союзу.

Педуніверситет

Педагогічний університет розміщається в даному приміщені з 1953 року, до того тут знаходилось управління Південно-Західної залізниці. За непідтвердженими даними будинок збудований в 1936 році.

Художня школа

Особняк початку ХХ ст. збудований по проекту Г.Г. Артинова, за неперевіреними данними точна дата побудови 1909 рік. Проживав у ньому відставний військовий капітан Любомир Артурович Длуголенцький, який був присяжним повіреним у Вінницькій міській думі. Цитата з роботи О. Ковтонюк "МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ ВУЛИЦЬ ВІННИЦІ":"Композиційна побудова фасаду (виконаного у стилі модерн) утворена вільним співвідношенням архітектурних мас. Центральним декоративним аспектом є зрізане еліпсовидне вікно, по боках від нього розміщені ризаліт та вузенький еркер. Огорожа була вирішена колись в одному стилі з будинком, але потім замінена, від чого постраждала художня єдність вигляду (зараз зберігся тільки невеличкий фрагмент ґрат)." На будинку встановлено меморіальну дошку, яка свідчить про те, що тут в 1920–1924 рр. містився штаб корпусу Червоного козацтва, яким командував радянський військовий діяч Віталій Маркович Примаков (1898–1937. Потім тут деякий час розміщалась музична школа, а вже з 1960 р. у цьому приміщенні відкрилась дитяча художня школа, яка там знаходиться по наш час.

Церква Євангелистів та озеро

До побудови храму на цьому місці знаходилось звичайне болото, а вже в 1990 році замість нього почала зростати релігійна споруда, за проектом Белова Василя Костянтиновича. В 1992 році будівництво дому молитви було завершено. Озеро що знаходиться поруч, носить назву "Озеро миру" і облаштоване у жовтні 1994 року на честь 50-річчя визволення України від фашистських загарбників, про що свідчить памятна дошка. Колись одразу після його створення в ньому плавали білі лебеді, так само як і в озері біля центрального парку, але пізніше озеро занедбали, лебеді зникли, а саме озеро стало поступово перетворюється в болото. Але не зважаючи на це всеодно, все разом: дім молитви, озеро і телевізійна щогла створюють чудову композицію для огляду. Докладніше про будівництво храму читайте тут.

Стара міська дума

Будинок міської думи (нині адмінбудинок товарно-промислової біржі по вул. Соборній) збудований в 1911 році за проектом архітектора Г.Г. Артинова. Цитата з опису будинку:"Три поверхи головного будинку зайнято трьома великими залами. Алебастрові прикраси сходів, стін та колон й були причиною того, що його довго називали «Білим залом». Добудова до головного будинку зі службовими приміщеннями простягається вглиб двору. Просто задуманий план добре розв’язував завдання — дати великі операційні зали, які при потребі можна ділити бар’єрами. Фасад будинку, що являв собою модернізований ампір, вдало об’єднав усі три поверхи з трьома залами. В цілому та в окремих деталях він добре продуманий і становить значний крок вперед, порівнюючи з фасадами інших будинків у Вінниці тих часів." Що до цифр на фасаді думи 1870 1911 - як багато хто думає років будівництва, Ніл Крас пояснює, що: "первая цифра напоминает о "Реформе городского самоуправления 1870 года" императора Александра II, по которой были введены думы - бессословные органы городского самоуправления". Більше про міську думу можете прочитати у спогадах Ніла Краса.

Пам'ятник та музей Коцюбинського

Музей М.М.Коцюбинського створений в колишній садибі письменника 8 листопада 1927 року. Біля музею 15 грудня 1989 р. було відкрито пам’ятник М. Коцюбинському (автори – лауреати Державної премії імені Т. Г. Шевченка художник М. Вронський, архітектор В. Гнезділов). Також у Вінниці на березі Південного Бугу є камінь письменника сидячи на якому він нібито писав свої твори. Детальніше про музей читайте тут.